Заповнення у 3D-друку: скільки, яке і навіщо — розбір з таблицями та шпаргалкою

Заповнення у 3D друці
28.03.2026
7 хв читання
Команда Drukarnuti
Понад 2 роки практичного досвіду в 3D-друці. Друкуємо, тестуємо матеріали й налаштування та ділимося власними результатами в гайдах.
Заповнення (infill), це те, що ховається всередині деталі і про що найчастіше згадують лише коли надрукована деталь тріснула в руках або на модель, якій вистачило б 15%, пішла половина котушки пластику через виставлені 80%. Це один з трьох параметрів (поруч із товщиною стінок і кількістю периметрів), який найбільше впливає на міцність, вагу і собівартість друку, і водночас один із найлегших для помилки, бо здається інтуїтивно зрозумілим, хоча насправді працює нелінійно.

В цьому гайді розбиремо технічну суть заповнення, патерни й чому вибір патерну важливіший, ніж здається, чому відсоток і час друку пов’язані не прямо пропорційно, як заповнення взаємодіє з орієнтацією моделі на столі, стінками і матеріалом, які помилки трапляються найчастіше, і кілька перевірених лайфхаків, які реально працюють.

Що таке заповнення і з чого воно складається

Коли слайсер готує модель до друку, він ділить її на три зони:
  • Зовнішні стінки (perimeters/walls): контур, який видно ззовні. У Cura цей параметр називається «Wall Line Count», у PrusaSlicer це «Perimeters», у Bambu Studio «Wall loops», але суть однакова.
  • Верхні та нижні шари (top/bottom layers): суцільні «кришки» зверху і знизу деталі, які закривають внутрішню решітку від очей і від зовнішнього навантаження.
  • Заповнення (infill): внутрішня структура, яка тримає це все і не дає деталі «провалитися» під власною вагою чи навантаженням.

Заповнення ніколи не буває суцільним (крім випадку 100%): це решітка з певним патерном і кроком, схожа на стільники чи ґрати. Два параметри визначають, скільки пластику піде на цю решітку і наскільки вона буде міцна: відсоток заповнення (густина) і патерн (геометрія решітки). Це не одне й те саме: два принти з однаковим відсотком, але різним патерном, можуть відрізнятися за міцністю в 1,5−2 рази, детальніше про це в наступному розділі.

Патерни заповнення: повна таблиця і розбір топ-3

Патерн, це форма, якою решітка заповнення повторюється всередині деталі. Від нього залежить не лише міцність, а й напрямок навантаження, який деталь витримує краще, швидкість друку і навіть звук, який видає принтер.
Патерн
Міцність
Коли використовувати
Grid (сітка)
Середня
Універсальний базовий вибір, прототипи
Lines (лінії)
Низька
Декор, візуальні макети, черновики
Triangles (трикутники)
Висока
Деталі з навантаженням в одній площині
Cubic (кубічне)
Висока
Функціональні деталі з навантаженням з різних боків
Gyroid (гіроїд)
Дуже висока
Найкращий універсальний вибір для функціональних деталей
Honeycomb (стільники)
Дуже висока
Максимальна міцність при помірній вазі, силові елементи
Concentric (концентричне)
Низька–середня
Гнучкі деталі, деталі з еластичного пластику (TPU)
Gyroid: хвиляста, безкутова структура без прямих перетинів ліній. Це дає два практичні бонуси: екструдер не робить різких зупинок і розворотів (менше артефактів на поверхні, тихіший друк), і навантаження розподіляється рівномірно в будь-якому напрямку. Тому це патерн за замовчуванням у Cura, PrusaSlicer і Bambu Studio, розробники слайсерів свідомо зробили його дефолтним.

Honeycomb: шестигранні комірки, як у бджолиних стільниках. Дає одну з найвищих міцностей на одиницю ваги серед усіх патернів, але друкується повільніше через велику кількість коротких сегментів і кутів, тому екструдеру доводиться частіше гальмувати й розганятися.

Cubic: куби, розвернуті по діагоналі до площини друку. За рахунок такого розвороту навантаження, яке приходить з будь-якого з трьох основних напрямків (X, Y, Z), розподіляється на грані кубів більш рівномірно, ніж у звичайній сітці (grid), де вертикальне навантаження майже не підтримується горизонтальними лініями.
Типи заповнення моделі у слайсері
Варіанти заповнення моделі у слайсері Bambulab
Якщо не знаєте, який патерн обрати, ставте gyroid. У 90% побутових і прототипних задач це найкращий варіант.

Відсоток заповнення: міцність, вага і чому час друку росте нелінійно

Відсоток заповнення показує, яку частку внутрішнього об'єму займає пластик решітки: 0% це порожня деталь (тільки стінки), 100% це суцільний моноліт. Залежність міцності від відсотка нелінійна: перехід з 0% на 20% дає величезний приріст міцності, а перехід з 60% на 100% майже непомітний.
Заповнення
Приблизна міцність відносно суцільної деталі
Вага відносно суцільної деталі
0–5%
~10–15%
~15–20%
10–15%
~30–40%
~25–30%
20–25%
~55–65%
~35–40%
30–40%
~65–75%
~45–55%
50–60%
~80–85%
~60–65%
80–100%
~95–100%
~90–100%
Головний висновок з таблиці: заповнення вище 50% рідко виправдане. Приріст міцності стає малопомітним, а витрата пластику зростає різко.
Тепер про те, чому «більше заповнення, довше друк» правда лише наполовину. Час друку деталі складається з двох частин: базової (стінки, периметри, верхні/нижні шари, розігрів, переїзди голови) і змінної (сам прохід заповнення). Базова частина майже не залежить від відсотка заповнення: 2−4 периметри і кришки друкуються однаково довго і при 10%, і при 80%. Тому перехід з 20% на 40% не подвоює час друку всієї деталі, як здається інтуїтивно, а збільшує лише змінну частину. На практиці для середньої побутової деталі базова частина зазвичай займає 30−50% загального часу друку, і саме тому різниця в часі між 20% і 50% заповнення часто менш відчутна, ніж різниця між патернами: honeycomb і triangles через часті короткі сегменти можуть друкуватися на 20−40% довше за grid чи gyroid при абсолютно однаковому відсотку. Тобто патерн впливає на час друку не менше, а часто й більше, ніж сам відсоток.

Це напряму пов’язано з собівартістю: якщо друкуєте на замовлення і рахуєте ціну через час друку і вагу деталі, зміна патерну (а не лише відсотка) це швидкий і недооцінений спосіб скоротити собівартість без втрати міцності.

Порахуйте, як зміна відсотка і патерну заповнення вплине на вартість вашого друку, в Калькуляторі 3D-друку Drukarnuti".

Заповнення й орієнтація моделі на столі

Заповнення не працює у вакуумі: воно завжди накладається на анізотропну природу FDM-друку. Деталь завжди міцніша вздовж шарів, ніж поперек них (шари приклеюються один до одного гірше, ніж пластик тримає сам себе в межах одного шару). Це означає, що те саме заповнення й той самий відсоток дадуть зовсім різну реальну міцність деталі залежно від того, як модель розташована на столі відносно напрямку основного навантаження.
Практичне правило: навантаження повинне «різати» шари поперек, а не намагатися їх розшарувати. Якщо сила прикладена вздовж напрямку друку (паралельно шарам), деталь ламається значно легше, навіть при високому заповненні, бо найслабша ланка тут не решітка всередині, а зчеплення між шарами. Класичний приклад: кронштейн або гак. Якщо надрукувати його «лежачи» так, що основне навантаження намагається розірвати шари одне від одного, він зламається навіть зі 100% заповненням. Та сама деталь, надрукована «стоячи» так, щоб навантаження стискало шари, а не розривало їх, витримає в рази більше при 20−30% заповнення.
Тому перед тим, як піднімати % заповнення "про всяк випадок", варто спочатку перевірити орієнтацію моделі на столі: часто це дає більший приріст реальної міцності, ніж будь-яка зміна заповнення.

Скільки заповнення ставити під вашу задачу

Замість абстрактних порад "10–100%" - конкретні орієнтири під типові задачі.
Тип моделі / задача
Заповнення
Патерн
Коментар
Декор, фігурки, макети для вітрини
5–10%
Lines / Grid
Головне — зовнішній вигляд, а не міцність
Косплей-елементи, великі легкі деталі
8–15%
Grid
Легкість важливіша за жорсткість
Прототипи для перевірки форми/посадки
10–15%
Grid
Швидкість важливіша за міцність
Побутові функціональні деталі (кріплення, підставки, корпуси)
20–25%
Gyroid
Оптимальний баланс — стандарт "за замовчуванням"
Деталі з механічним навантаженням (шестерні, кронштейни, петлі)
35–50%
Gyroid / Cubic
Навантаження в кількох напрямках
Запчастини, які замінюють заводські деталі
40–60%
Honeycomb / Gyroid
Довготривала експлуатація, циклічне навантаження
Деталі, що йдуть під нарізання різьби (гвинти, гайки, вставки)
50–100% (локально)
Cubic / Grid
Різьба тримається саме на щільному пластику навколо себе
Гнучкі деталі з TPU
15–20%
Concentric
Потрібна гнучкість, а не жорсткість

Заповнення + стінки + периметри: як налаштування працюють разом

Заповнення ніколи не працює саме по собі: це один з важелів, які разом визначають міцність деталі.

  1. Кількість периметрів (стінок): зазвичай дає більший приріст міцності на згин, ніж збільшення заповнення. Наприклад, перехід із 2 до 4 периметрів при товщині лінії 0,4 мм означає зростання суцільної зовнішньої «шкаралупи» з 0,8 мм до 1,6 мм, і на згин це часто відчутніше, ніж підняти заповнення з 20% до 50%.
  2. Товщина/кількість верхніх та нижніх шарів: відповідають за міцність «кришки» деталі і за те, чи не будуть видно внутрішні порожнини заповнення на поверхні (ефект «пуффінгу», легкого продавлювання верхнього шару).
  3. Заповнення: тримає стінки та кришки від деформації і продавлювання, розподіляє навантаження всередині об'єму.
Практичне правило: якщо деталь ламається по контуру (стінка тріскає), піднімайте кількість периметрів. Якщо деталь продавлюється чи "хрумтить" під тиском (стінка ціла, але прогинається), піднімайте заповнення. Це два різні симптоми, і піднімати не той параметр, типова причина, чому "я поставив 80% заповнення, а деталь все одно зламалась".

Заповнення і матеріал: чи однаково поводяться PLA, PETG, ABS, TPU

Відсоток і патерн заповнення, це ще не вся картина. Той самий 25% gyroid поводиться по-різному залежно від пластику:
  • PLA: жорсткий, крихкий. Заповнення краще піднімати трохи вище (на 5−10 п.п.), ніж для PETG, якщо потрібна ударостійкість, бо сам матеріал гірше гасить удари.
  • PETG: пластичніший, краще тримає ударні навантаження навіть при нижчому заповненні, але гірше піддається пост-обробці (шліфування) через щільність шарів.
  • ABS: усадка при охолодженні сильніше впливає на високе заповнення. Щільні деталі з ABS частіше деформуються (warping) через внутрішні напруження. Для ABS високе заповнення (>50%) варто комбінувати з контролем температури камери, а патерн gyroid тут переважно кращий за honeycomb, менше локальних концентрацій напруження в кутах комірок.
  • TPU (гнучкі): тут заповнення взагалі працює на гнучкість, а не міцність. Низьке заповнення (10−20%) з патерном concentric чи lines дає керовану «м'якість» виробу.

Обрати правильний пластик під задачу можна в Пошуку пластику

Типові помилки із заповненням

Помилка
Чому так виходить
Як виправити
Занадто низьке заповнення для навантаженої деталі
Здається, що "стінки й так тримають", але без внутрішньої підтримки стінки прогинаються під навантаженням
Підняти до 30–50%, розглянути gyroid/cubic
Занадто високе заповнення
Страх, що деталь зламається, компенсують відсотком замість аналізу реального навантаження
Знизити до реальної потреби за таблицею з розділу 5
Заповнення підняли, а периметри залишили мінімальними
Плутають "внутрішню" і "зовнішню" міцність, вважають, що це один і той самий параметр
Підняти кількість периметрів до 3–4
Патерн lines/concentric для деталі з навантаженням у кількох напрямках
Патерн обирають "за замовчуванням із минулого проєкту", не переоцінюючи задачу
Перейти на gyroid або cubic
Однакове заповнення для всієї моделі, включно з ділянками під різьбу чи запресовку
Слайсер за замовчуванням застосовує один % на всю деталь, і про локальне налаштування просто не знають
Використати варіативне/локальне заповнення (модифікатори) або зони з 100% біля кріплень
Модель не переорієнтували під навантаження, а лише підняли % заповнення
Орієнтацію на столі рідко переглядають після першого вдалого друку "як є"
Спершу перевірити орієнтацію (розділ 4), і лише потім коригувати %
Більше типових проблем друку та їх рішення, в Базі помилок 3D-друку Drukarnuti

Лайфхаки заповнення

Декілька прийомів, які реально економлять час, пластик і нерви.

1. Стінки рятують частіше, ніж заповнення.
Найпоширеніша помилка новачків: вважати, що міцність дорівнює відсотку заповнення. Насправді деталі найчастіше ламаються по зовнішній стінці, а не всередині: саме периметри приймають на себе удар і навантаження навколо отворів і кутів. Перш ніж піднімати % заповнення, спробуйте додати 1−2 периметри: часто цього достатньо, і це дешевше за часом друку, ніж піднімати заповнення на 20−30 п.п.

2. Градієнтне (gradient) заповнення: вища жорсткість без зайвої ваги.
Ідея: щільність заповнення зростає ближче до навантаженої/зовнішньої зони і спадає до центру моделі, за принципом «деталі найбільше навантажені зовні, а не в середині». На практиці градієнтне заповнення дає приріст жорсткості до ~30% при тій самій вазі і до ~60% при тому ж часі друку порівняно зі звичайним рівномірним заповненням.

3. Lightning infill (Cura): до 90% економії пластику для декору.
Це технічно не «заповнення» в класичному сенсі, а деревоподібна структура, яка будує підпори лише під верхніми поверхнями, а не суцільну решітку по всій моделі. Для сувенірів, фігурок і вітринних моделей, де механічне навантаження не потрібне, це дає економію матеріалу до 90% порівняно із суцільною моделлю і суттєво швидше за grid/gyroid при тому самому візуальному результаті. Для функціональних деталей не підходить.

4. Локальне заповнення через модифікатори (modifier mesh).
Замість того, щоб піднімати % для всієї деталі, у PrusaSlicer можна додати «модифікатор» (просту фігуру-примітив або окремий STL) лише в зоні під саморіз, різьбову вставку чи запресовку, і виставити для неї 100% заповнення, залишивши решту деталі на 15−20%. Економить і матеріал, і час, а міцність зростає точково там, де насправді потрібно, а не по всьому об'єму.

5. «Безкоштовний» приріст міцності через overlap заповнення й стінок.
У більшості слайсерів заповнення і стінки за замовчуванням перекриваються лише на 10−25% (параметр infill/perimeter overlap), тобто фізичний зв’язок між ними слабший, ніж здається на вигляд готової моделі. Підняти цей параметр до 25−35% це простий і безкоштовний спосіб покращити зчеплення заповнення зі стінкою без зміни % заповнення чи патерну, тобто без жодного додаткового часу чи пластику.

Шпаргалка: заповнення за 30 секунд

Задача
% заповнення
Патерн
Периметри
Декор / вітрина
5–10%
Grid
2
Прототип форми
10–15%
Grid
2
Побутова функціональна деталь
20–25%
Gyroid
3
Механічне навантаження
35–50%
Gyroid / Cubic
3-4
Запчастина / довга експлуатація
40–60%
Honeycomb / Gyroid
4
Під різьбу / запресовку
50–100% локально
Cubic
4
Гнучкі TPU-деталі
15–20%
Concentric
2
Якщо взагалі лінь думати: 20% gyroid + 3 периметри, робочий варіант для 80% побутових деталей, з якого можна коригувати в конкретну сторону.

FAQ

Яке заповнення ставити за замовчуванням, якщо не знаю задачу?
15–20% з патерном gyroid: універсальний старт, який підходить для більшості побутових деталей.

Чому "більше заповнення" не завжди означає "довше друк" у тій самій пропорції?
Бо базова частина часу друку (стінки, периметри, кришки) майже не залежить від % заповнення, росте лише змінна частина. Патерн часто впливає на час друку сильніше, ніж сам відсоток.

Чи впливає орієнтація моделі на столі на ефективність заповнення?
Так, і сильно. Заповнення не рятує деталь, якщо навантаження намагається розшарувати модель уздовж шарів: тут найслабша ланка не решітка, а зчеплення між шарами.

Чи можна ставити 100% заповнення "для надійності"?
Можна, але зазвичай не потрібно: приріст міцності після 50–60% мінімальний, а витрата часу й пластику зростає різко. Виняток: маленькі деталі під навантаженням (втулки, кріплення), де 100% доцільне.

Чи однакове заповнення потрібне по всій моделі?
Ні. Сучасні слайсери підтримують локальне/варіативне заповнення через модифікатори: можна поставити 15% по всій деталі і 80–100% лише в зоні кріплення чи різьби.

Який патерн найбільш універсальний?
Gyroid: однакова міцність в усіх напрямках і стабільний друк без ривків екструдера.

Що таке lightning infill і чи варто його використовувати?
Спеціальний режим у Cura, який будує деревоподібну підпору лише під верхніми поверхнями замість суцільної решітки. Економить до 90% пластику, але підходить лише для декоративних моделей без механічного навантаження (розділ 9).

Що таке градієнтне заповнення?
Режим, у якому щільність заповнення вища ближче до навантаженої/зовнішньої зони і нижча в центрі моделі. Дає приріст жорсткості до ~30% при тій самій вазі порівняно зі звичайним рівномірним заповненням.

Читайте також

Ми використовуємо файли cookie для коректної роботи сайту та збереження налаштувань. Продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся на використання cookie.
OK
РЕЄСТРАЦІЯ
Створи акаунт, щоб отримати доступ до інструментів та кабінету Drukarnuti.
Пароль має містити щонайменше 8 символів.
У мене вже є акаунт: Увійти